-
1 зберігання
хране́ние; сберега́ние, сбереже́ние -
2 зберігати
сохраня́ть, сохрани́ть; (не уничтожать, держать где-нибудь) храни́ть; (не давать расходоваться, тщательно охранять) бере́чь, сберега́ть, сбере́чь; ( не терять чего-нибудь) уде́рживать, удержа́ть; (закреплять в сердце, памяти) запечатлева́ть, запечатле́ть -
3 зберігатися
Iсохраня́ться, сохрани́ться, сберега́ться, сбере́чься; (закрепляться в сердце, в памяти) запечатлева́ться, запечатле́ться; (только несоверш. - находиться на хранении) храни́ться; (только соверш. - остаться неповреждённым) уцеле́тьII страд. з., несоверш.сохраня́ться; храни́ться; сберега́ться -
4 зберегти
см. зберігати -
5 зберегтися
см. зберігатися
См. также в других словарях:
зберігання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
зберігати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зберігатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зберігач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
зберігач — комерційний банк або торговець цінними паперами, який має дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і щодо тих … Глосарій термінів фондового ринку
зберігання — я, с. Дія за знач. зберігати. •• Зберіга/ння да/них спец. режим роботи запам ятовуючого пристрою після запису даних, що забезпечує можливість їх подальшого зчитування у довільний момент часу … Український тлумачний словник
зберігатися — а/юся, а/єшся, недок., зберегти/ся, режу/ся, реже/шся; мин. ч. збері/гся, зберегла/ся, зберегло/ся; док. 1) Залишатися наявним, цілим, не пропадати, не зникати. || Продовжувати існувати, жити, не зникати, залишатися. 2) Залишатися неушкодженим,… … Український тлумачний словник
зберігати — а/ю, а/єш, недок., зберегти/, ежу/, еже/ш; мин. ч. збері/г, зберегла/, зберегло/; перех. 1) Оберігаючи, тримати цілим, не давати пропасти, зникнути. || тільки недок. Містити що небудь. 2) Тримати що небудь у певних умовах, оберігаючи від псування … Український тлумачний словник
зберігач — а/, ч. Той (те), що зберігає що небудь … Український тлумачний словник
зберігаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до зберігати … Український тлумачний словник
зберігатися — [збеир іга/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови